Рослиноїднi клiщi — однi з найнебезпечнiших шкiдникiв плодових, овочевих та окремих польових культур. Численний видовий склад, сприятливi погодно-клiматичнi умови, здатнiсть дуже швидко розмножуватись протягом сезону i набувати резистентностi до традицiйних препаратiв вимагають стратегiчного пiдходу для контролю цих шкiдникiв.

Клiщi-шкiдники подiляються на двi морфологiчнi групи:

1) павутиннi i бурi клiщi — живуть i харчуються вiдкрито на листi, дорослi особини i нiмфи мають 4 пари нiг, личинки, що виходять з яєць — 3 i достатньо рухливi. Найбiльш небезпечнi представники цiєї групи:
• бурий плодовий клiщ (Bryobia redikorzevi Reck.) — шкодить на плодових, переважно на яблунi;
• червоний плодовий клiщ (Panonichus ulmi Koch.) — багатоїдний вид, що пошкоджує рiзноманiтнi плодовi i лiсовi культури;
• звичайний павутинний клiщ (Tetranychus urticae Koch.) — широкий полiфаг (живиться на плодових, овочевих культурах, сої та iн.);
• глодовий клiщ (Tetranychus viennensis Zacher.) сильно пошкоджує яблуню, грушу, сливу, черешню, горiх

2) галовi клiщi — мають 2 пари нiг i живуть у галах, якi утворюються на рослинах у мiсцях пошкодження. До другої групи вiдносяться:
• клiщ Шлехтендаля (Aculus schlechtendali Nal.) — шкодить на грушi, яблунi;
• грушевий галовий клiщ (Eriophyes pyri Pgst.) — шкодить на грушi, яблунi, айвi, глодi;
• виноградний зудень (Eriophyes vitis Pgst.) — шкiдник виноградникiв.

ЗВИЧАЙНИЙ ПАВУТИННИЙ КЛIЩ TETRANYCHUS URTICAE KOCH

Фаза зимiвлi

Несприятливi зимовi умови переживають тiльки заплiдненi самицi. Мiсця зимiвлi: рослиннi залишки, кора дерев, що вiдшаровується.

Ознаки пошкодження

Звичайний павутинний клiщ шкодить на всiх стадiях розвитку, крiм зимуючих самиць. Клiщi проколюють епiдермiс з нижньої сторони листка i висмоктують сiк рослини одночасно з зернами хлорофiлу. У мiсцях уколiв клiтини знебарвлюються i вiдмирають. Пошкодженi дiлянки поступово зливаються i займають всю листкову пластинку. Зовнi це проявляється змiною забарвлення листка на мармуровий, потiм бурий i завершується остаточним всиханням листка. Пошкодженi рослини гинуть при нестачi вологи.

Бiологiчнi особливостi

Навеснi за пiдвищення температури до +12-14°C самицi виходять iз зимових укриттiв i селяться на нижньому боцi листкових пластинок. Пiсля того самицi приступають до плетiння густої павутини з тонких, шовковистих ниток i вiдкладання в неї яєць, розташованих у павутинi по одному. За 15- 20 днiв самиця вiдкладає до 150 яєць. У веснянiй генерацiї всi яйця заплiдненi. У лiтнiх поколiнь самицi можуть вiдкладати незаплiдненi яйця. З них розвиваються тiльки самцi, тодi як iз заплiднених розвиваються особини обох статей. При пiдготовцi до зими самицi змiнюють забарвлення з сiрувато-зеленого на оранжево-червоне, припиняють живлення i розмноження, набувають пiдвищеної стiйкостi до низьких температур. Лiтнi самицi гинуть вже при 0°C, а зимовi здатнi пережити температуру до -27…-28°C. Кiлькiсть генерацiй залежить вiд клiмату району поширення. На Полiссi спостерiгається розвиток 8-10 поколiнь, в Степу — 12. Генерацiї нашаровуються одна на одну, i протягом усього вегетацiйного перiоду спостерiгаються всi стадiї розвитку клiща одночасно. Найбiльш швидкий розвиток i розмноження клiща вiдбувається при температурi +29-31°C i вiдноснiй вологостi 35-55%.

Культури

Пошкоджує яблуню, грушу, вишню, сливу, аличу, мигдаль, персик, виноградну лозу, смородину, сою, кукурудзу, соняшник

ВИНОГРАДНИЙ ЗУДЕНЬ ERIOPHYES VITIS PGST

Фаза зимiвлi

Зимують самицi пiд лусочками плодових бруньок.

Ознаки пошкодження

У мiсцях ушкоджень вiдбувається аномальне розростання тканин i утворюються гали у виглядi червонуватого або зеленуватого здуття на верхньому боцi листка i густого iржаво-коричневого войлока на нижньому боцi. Пiсля пiдсихання галiв клiщi переходять на молоде листя, а iнодi також на суцвiття i вусики. Сильно пошкоджене листя i суцвiття вiдмирають, рiст пагонiв пригнiчується, врожайнiсть знижується.

Бiологiчнi особливостi

Навеснi, одночасно з появою першого листка, при температурi +15,5°C клiщi починають виходити з мiсць зимiвлi. У другiй половинi травня спостерiгається заселення перших 6-7 листкiв. Гали з‘являються в кiнцi першої декади травня. Зi збiльшенням колонiй i поступовим всиханням галiв клiщi мiгрують на молоде листя. Процес переселення на молоде верхiвкове листя вiдбувається протягом усього лiта, а до осенi клiщi повнiстю розселяються на виноградному кущi. Iз настанням осенi самицi останнього поколiння залишають листковi гали i по черешку листка переходять у бруньки. Протягом року розвивається 6-9 поколiнь. Оптимальними умовами для розвитку клiща є температура повiтря +22-25°С при вологостi не нижче 40%.

БУРИЙ ПЛОДОВИЙ КЛIЩ BRYOBIA REDIKORZEVI RECK

Фаза зимiвлi

Зимує в стадiї яйця на корi гiлок. Найбiльше яєць самицi вiдкладають на плодушках, у розгалуженнях гiлок, а восени — на плодах.

Ознаки пошкодження

Шкодять як дорослi клiщi, так i личинки. Шкiдник висмоктує сiк з листя i бруньок. Пошкоджене листя набуває брудно-бiлого кольору, його рiст i розвиток припиняється. Одночасно припиняється i рiст гiлок, знижується врожайнiсть.

Бiологiчнi особливостi

Вiдродження личинок iз яєць, що перезимували, вiдбувається пiсля переходу середньодобової температури вище рiвня +7-8°C. Цей процес збiгається з фенофазою зеленого конуса у яблунi. Температура +23-25°C сприятлива для розвитку ембрiона i сприяє формуванню личинки за 8-11 днiв. Розтягнутiсть яйцекладки призводить до нашарування поколiнь, тому протягом вегетацiйного перiоду можна спостерiгати всi стадiї життєвого циклу клiща. Розвиток одного поколiння триває вiд 20 до 41 дня. Для успiшного розвитку одного поколiння необхiдна сума ефективних температур вiд +7,2°C, загалом — у середньому 340°C. Кiлькiсть поколiнь — 2-5. Оптимальна температура для розмноження — +23-25°C.

ФАКТОРИ ПIДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТI КОНТРОЛЮ КЛIЩIВ

Для ефективного контролю клiщiв необхiдно дiяти комплексно, враховуючи наступнi фактори:

Температурний режим, який впливає на швидкiсть розвитку поколiнь клiща та ефективнiсть дiї iнсектицидiв та акарицидiв. Оптимальна температура для розвитку павутинного клiща +29-31°С , а максимальна температура для використання синтетичних пiретроїдiв +25°С. Тому слiд використовувати специфiчнi акарициди, якi ефективно знищують клiщi в умовах високих температур (+25°С i вище), та розпочинати їх застосування в перiод наростання добової температури, а не пiд час її зниження.

Селективнiсть препарату до корисної ентомофауни: слiд пам’ятати, що при використаннi в боротьбi з клiщем продуктiв на основi синтетичних пiретроїдiв та/чи фосфорорганiчнiчних сполук, ми, по-перше, не досягаємо бажаної ефективностi контролю популяцiї клiщiв, а, по-друге, знищуємо природних хижакiв клiща.

Дотримання антирезистентних програм, шляхом чергування в системi захисту акарицидiв з рiзних груп, що рiзняться мiж собою за механiзмом дiї на клiщiв (Ортус® + Омайт®, або Акрамайт® + Омайт®, або Ортус® + Акрамайт®)

Використання поверхнево-активних речовин (ПАР), оскiльки бiльшiсть акарицидiв характеризуються контактною дiєю, тому особливу увагу необхiдно придiляти якостi нанесення i розподiлу препаратiв на поверхнi рослин. Використання ПАР Сiльвет® Голд в поєднаннi з рекомендованими оптимальними кiлькостями робочого розчину значно пiдвищують ефективнiсть контролю клiщiв.